Ми сприймає читання, як щось належне. А спробуйте подивитися на це з іншого боку. Ви дивитесь на якість дивні закарлючки, при цьому часто чуєте свій голос в голові,бачите картинки і фільми та отримуєте нові знання. Головне не задумуйтесь надто сильно, щоб не розучитися читати. Як не крути, а читання – непростий процес. І зараз ми спробуємо розглянути його з позиції нейропсихології. Людина сучасного типу, яка не відрізняється від нас анатомічно та фізіологічно, сформувалася близько 120 тисяч років тому. А читати вона навчилася лише 5 тисяч років тому. Різниця в часі помітна. З точки зору еволюції, це якась жалюгідна мить, за яку ще не встигла б належним чином сформуватися нова навичка. За такий час не може сформуватися ніякого спеціального гена, який міг би нам забезпечувати здатність нормально читати, тому, наш мозок повинен викручуватися дивовижним чином, щоб у нас це виходило.
Ось ви читаєте статтю, бачите знайомі літери, які з’єднуються у слова, а ваш мозок в цей час витрачає неймовірні зусилля для того, щоб впізнати це слово, згадати все, що він про нього знає і за лічені мілісекунди синтезувати щось з того, що ви вже знаєте те, що ви щойно прочитали. Так ви отримуєте можливість будувати власні висновки, обдумувати та аналізувати прочитане. Це не схоже на надто надійний план:
Проаналізувати візуальну інформацію
Згадати все, що відомо про це
*десь тут відбувається чудо*
Інформацію прочитано і оброблено
Так сучасна наука бачить процес читання. Як бачите, питань значно більше, ніж відповідей. Для того, щоб ми могли прочитати написаний текст, в мозку активується близько 17 областей, серед яких зона моторної координації, розпізнавання усного мовлення, зорова кора та інші.
Для того, щоб співвіднести звучання літери з її написанням, ми використовуємо тім’яно-потиличні відділи кори в лівій півкулі. Цим же відділом мозку ми користуємось, коли нам потрібно відрізнити черепаху від бутерброда та крісло від апельсина. Тому, для нас літери – це фізичні об’єкти. З такою особливістю сприймання, психолінгвіст Маріанна Вулф, пов’язує схожість перших алфавітів з об’єктами зовнішнього світу. Адже першим письмом були ієрогліфи та піктограми – картинки в чистому вигляді. Та й сучасний алфавіт не далеко відійшов від цього. Літера «С» схожа на півмісяць, літера «А», яка у давній фінікійській мові називалася «алеф» та писалася обернено до нашої, позначала бика. Дійсно, якщо подивитися на обернену «А», то можна побачити символічне зображення трикутної голови з двома рогами.Під час читання, ми не лише поглинаємо інформацію та запам’ятовуємо сюжет. Це також і продуктивний процес. Таким його робить мислення, обдумування, проговорювання слів, побудова нових висновків та логічних конструкцій. За таке осмислення прочитаного відповідають лобні долі лівої півкулі. Це було досліджено на прикладі людей з ураженнями лобних долей. Вони не можуть додумувати прочитане та не здогадуються про сенс двозначних речень (тих, що мають прихований зміст або недомовки). Звичайно, це призводить до неможливості нормально прочитати текст. Що цікаво, книга для мозку є не лише суто текстом та інформацією. Окрім цього, мозок розглядає її як ландшафт. Під час читання, він будує ментальну карту тексту, запам’ятовуючи не тільки інформацію, а і її розміщення, прив’язаність до малюнків, запах сторінки, поверхню листа, шрифт і багато чого іншого. Пригадайте хоча б себе у шкільні чи студентські роки, коли ви намагаєтесь згадати відповідь на екзамені, навіть пам’ятаєте в якому кутку сторінки вона розміщена, як перегортали сторінку, відчували її фактуру, але знання в голову так і не приходять. Це і є приклад сприймання мозком книги, як ландшафту. Це одна з відповідей на питання, чому багато людей надають перевагу паперовим виданням. Тому що є більше деталей, за які можна зачепитися і краще відчути текст.
У 80-х роках минулого століття, було проведено дослідження, яке довело, що краще запам’ятовується інформація з паперових книг, ніж з електронних носіїв, а швидкість читання з екрана на 15% нижча. Подібні дослідження були повторені після 2010-х років, коли смартфони, електронні книги та комп’ютери вже заполонили світ. І виявилось, що у сучасних людей стерлися всі відмінності між читанням з книжки та екрану. Зараз немає значення, з чого ви читаєте, швидкість та якість запам’ятовування будуть такими ж.
Як бачите, читання – не такий вже й простий процес, як нам здавалося, і в цій галузі є ще безліч тем для майбутніх досліджень.
Підготувала фахівець (консультант) ІРЦ Козленко Тетяна Володимирівна
Comments