Порушення слуху діляться на дві основні групи – приглухуватість (туговухість), тобто часткове зниження слуху, таких дітей називають слабочуючими, та глухота – буває тотальною, або із залишками слуху. Таких дітей називають глухими.
Порушення слуху може бути сенсоневральним – порушення сприйняття звуку, кондуктивним – порушення проведення звуку, а також змішаним. Будь-який з типів порушень слуху може бути як бінауральним (обидва вушка), так і моноуральним (одне вушко).
Існують захворювання спектру аудиторних нейропатій, при яких відбувається не тільки як таке зниження слуху, гучності сприйняття, але і затримка в часі сигналу, що надходить. Діти з аудиторною нейропатією зазнають особливих труднощів у розбірливості мовлення.
Так само, важливу роль відіграє час зниження слуху – дитина не чує від народження, тобто з домовленнєвого періоду (до 3 років), або ж дитина пізнооглухла – втратила слух при вже сформованих мовленнєвих навичках (після 3 років).
Діти з I ступенем зниження слуху можуть сприймати мовлення з відстані до 6 метрів, проте у шумному середовищі можуть відчувати значні труднощі. Діти з глухотою вже не сприймають фрази і слова, але в деяких випадках можуть реагувати на голосний голос біля вушної раковини. Слух не знижується рівномірно, зниження слуху не схоже на зниження гучності біля телевізора. Найчастіше страждають деякі частоти. У дітей з II,III,IV ступенями зниження слуху найчастіше збережені низькі частоти і вони можуть добре чути стукіт, голоси, музику, але високочастотний спектр звуків може бути втрачений - це шиплячі, свистячі звуки мовлення. Такі діти будуть чути слово «ложка», як «лока», і, відповідно, так вимовляти.
Діти з порушеним слухом мають специфіку поведінки - часто голосно говорять, дуже орієнтуються на обличчя, артикуляцію дорослого, можуть розуміти слова при посиленні гучності, але всі ці ознаки можуть зникати через індивідуальні особливості дитини, або під впливом додаткових порушень.
Саме тому зниження слуху часто плутають із сенсорною алалією чи агнозією, навіть із аутизмом. Часто порушення слуху І, ІІ ступеня виявляють лише ближче до шкільного віку, коли систематична логопедична робота не дає очікуваного результату. Тому логопедам важливо отримати грамотне заключення сурдолога перед тим, як почнеться корекційна робота.
Порушення слуху – єдине з порушень, що можна виключити на 100% за допомогою комп'ютера, але неможливо перевірити без нього!