РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ДЛЯ СТВОРЕННЯ СЛУХОМОВЛЕННЄВОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ
Батькам необхідно постійно пам'ятати про те, що дитина з порушенням слуху в домашніх умовах повинна користуватися мовленням як засобом спілкування.
Слухомовленнєве середовище - це постійний словесний супровід всієї діяльності дитини протягом дня, що сприяє швидшому та якіснішому оволодінню усним мовленням, розвитку слухового сприймання, пізнавальних здібностей, збагаченню знань та уявлень про довкілля та розвитку комунікативних навичок дитини.
Декілька рекомендацій, які допоможуть створити умови для слухомовленнєвого розвитку дитини з порушеннями слуху:
🔸️ Розмовляйте з дитиною якнайбільше. Коментуйте те, що її цікавить зараз і те, на що ви хочете звернути увагу малюка.
🔹️ Говоріть з нею так само, як розмовляли б з дитиною зі збереженим слухом. Однак у деяких випадках дорослим потрібно вдаватися до сповільненого темпу мовлення:
для більш чіткої вимови окремих звуків чи складів;
при усному чи усно-дактильному пред'явленні нових слів;
під час читання фраз.
У цих випадках після уповільненого промовляння необхідно повторити слово і фразу у нормальному темпі.
🔸️ Старайтесь, щоб ваше обличчя, особливо очі, виражали емоції. Частіше посміхайтеся, урізноманітнюйте інтонації, вводьте в мовлення спеціально інтоновані вигуки («Ого!», «Ах!», «Ну й ну!», «Так?!» тощо). Говоріть виразно, змінюючи гучність.
🔹️ Проводьте час з дитиною весело! Пропонуйте дітям ігрові вправи на розвиток слухового сприйняття та мовлення.
🔸️ Співайте дитині пісні, розповідайте дитячі віршики, казки, показуючи ілюстрації.
🔹️ Щоденна побутова діяльність створює умови для спілкування з дитиною. Повторюваність (називання) тих самих побутових процесів, використання предметів гігієни, посуду, одягу, іграшок створюють можливість накопичення словника в дітей. На початковому етапі є необідним поєднання наочності зі словом (слово + предмет, слово + дія тощо).
🔸️ Слово має пред'являтися в єдності з демонстрацією функцій і властивостей предмета (демонструючи ложку, ми показуємо її форму, правильне тримання в руці, акуратне зачерпування їжі).
Слово має використовуватися дорослим у різних вживаних фразах («Це ложка», «Їж ложкою», «Візьми ложку», «Ложка впала», «Де твоя ложка?», «Дай ложку татові»). Багаторазове повторення одних і тих самих слів і фраз у побутовій діяльності дозволяє дітям запам'ятати мовленнєвий матеріал, а потім використовувати його у своєму мовленні.
🔹️ У процесі спілкування з дітьми дорослі повинні спонукати дитину до усного мовлення, підтримувати будь-які мовленнєві реакції через похвалу та схвалення. Якщо мовлення дитини невиразне і спілкування з нею утруднене, необхідно навчити її підкріплювати своє усне мовлення дактилюванням, використанням табличок, вказівками на предмети чи картинки, природними жестами. У таких випадках дорослим потрібно допомогти сказати дитині необхідне слово: дати зразок вимови, спочатку промовляти з нею спряжено (одночасно), а потім попросити повторити дитину слово самостійно.
🔸️ Дорослим необхідно продумувати і створювати спеціальні ситуації, в яких мовнленнєва активність дитини зросте і вона навчиться висловлювати елементарні прохання та питання. Якщо дитина не звертається до дорослого з проханнями, то повинна бути створена ситуація, коли при відсутності того чи іншого предмета у дитини виникне потреба попросити про щось: «Мамо, дай пальто» «Бабусю, дай, будь ласка, олівці. Я буду малювати» і т. д. Потрібно показувати як треба вітатися, прощатися, дякувати, вибачатися, вчити ставити питання незнайомим людям. Це необхідно для того, щоб закріплювати навички комунікації.
🔹️ Слід вчити дітей дбайливому поводженню з допоміжною апаратурою: не залишати включеними зняті з дитини слухові апарати, вчасно змінювати батарейки, стежити за чистотою вкладок, не допускати ударів по апаратах, їх падіння. Якщо у дитини кохлеарний імплант, потрібно, щоб дитина не знімала мовний процесор протягом дня. Стежити за своєчасною зарядкою мовного процесора та дбайливим ставленням до нього.
🔸️ Дорослі повинні постійно контролювати усне мовлення дітей. Успіх роботи з мовленнєвому розвитку дітей із порушенням слуху, залежить перш за все від батьків і їх здатності так організувати слухомовленнєве середовище, щоб усне мовлення стало для дитини необхідним компонентом спілкування з оточуючими.